Hermeneutics of Lázaro in the Laberinth by Buero Vallejo

Abstract

This play contributes to a better understanding of the psychological mechanism of behavior with respect to recurrent auditory hallucinations and the traumatic origin that can cause it, such as experiencing a violent event. This causes an emotional blockage of fear in the actor, due to the defense mechanism of denial, with repercussions on memory and negative feelings of guilt and shame. The author proposes an adequate emotional management for the protagonist, Lázaro. The solution is aimed at making him dare to know the truth and accept it following current clinical psychological praxis, without taking refuge in the protection of others. In this way, he will improve and may even reduce the emotional state and the hallucination. In the analysis of the work, various contents are decoded. First, the planes of reality: the physical world, the fantasy world and the inner world of the characters. Second, the trauma lodged in the subconscious and auditory hallucination. Third, relationship of defense mechanisms, emotional intelligence and memory. Fourth, plot about love relationships. Fifth, the psychological mechanisms in favor of justice and truth. It is proposed how this drama could have contributed to the social imaginary to raise awareness about the emotional management of individuals. The results indicate that this symbolic and complex work of form and content also contributes to solving other human dilemmas such as the limitation to know reality, in addition to the feelings and emotions in the subconscious, as well as to accept them. It is discovered how to cope with an ethical sense of justice in a society in democratic transition, with still open wounds that derive from a war. Also, there is the aspiration to a humane society on the part of the author.

Esta obra contribuye a una mejor comprensión del mecanismo psicológico de la conducta con respecto a las alucinaciones auditivas recurrentes y el origen traumático que las puede ocasionar, como por ejemplo vivir un hecho violento. Esto provoca un bloqueo emocional del miedo en el actor, debido al mecanismo de defensa de la negación, con repercusiones en la memoria y sentimientos negativos de culpa y vergüenza. El autor propone una gestión emocional adecuada para el protagonista, Lázaro. La solución está encaminada a que se atreva a conocer la verdad ya aceptarla siguiendo la práctica clínica psicológica actual, sin refugiarse en la protección de los demás. De esta forma, mejorará e incluso podrá reducir el estado emocional y la alucinación. En el análisis de la obra se decodifican diversos contenidos. En primer lugar, los planos de realidad: el mundo físico, el mundo de fantasía y el mundo interior de los personajes. En segundo lugar, el trauma alojado en el subconsciente y la alucinación auditiva. En tercer lugar, relación de los mecanismos de defensa, la inteligencia emocional y la memoria. Cuarto, trama sobre las relaciones amorosas. Quinto, los mecanismos psicológicos a favor de la justicia y la verdad. Se propone cómo este drama pudo haber contribuido al imaginario social para concientizar sobre el manejo emocional de los individuos. Los resultados indican que este trabajo simbólico y complejo de forma y contenido también contribuye a resolver otros dilemas humanos como la limitación para conocer la realidad, además de los sentimientos y emociones en el subconsciente, así como para aceptarlos. Se descubre cómo sobrellevar un sentido ético de la justicia en una sociedad en transición democrática, con heridas aún abiertas derivadas de una guerra. Además, está la aspiración a una sociedad humana por parte del autor.

Пенья-Акунья Беатрис. Герменевтика твору Буеро Вальєхо «Лазар у лабіринті». Анотація. Ця п’єса сприяє кращому розумінню психологічного механізму поведінки в ситуації рекурентних слухових галюцинацій та їхнього травматичного походження, наприклад, переживання сцен насильства. У актора це викликає емоційне блокування страхом через захисний механізм заперечення, що впливає на пам’ять та негативне почуття провини та сорому. Автор пропонує адекватне керування емоціями головного героя Лазаря. Рішення спрямоване на те, щоб змусити його наважитися дізнатися правду і прийняти її, дотримуючись сучасної клінічної психологічної практики, не ховаючись від допомоги з боку інших. Таким чином він покращить і навіть нормалізує свій емоційний стан і зменшить галюцинації. Різні шари змісту одержують інтерпретацію під час аналізу тексту твору. По- перше, це плани реальності: фізичний світ, світ фантазії та внутрішній світ героїв. По-друге, це травма, що засіла в підсвідомості та слухових галюцинаціях. По-третє, це взаємозв’язок захисних механізмів, емоційного інтелекту та пам’яті. По-четверте, це сюжет про любовні стосунки. По-п'яте, це психологічні механізми задля досягнення справедливості та правди. Авторка розмірковує, як ця драма могла б сприяти соціальним уявленням щодо підвищення обізнаності про керування емоціями індивідами. Результати засвідчили, що ця символічна і складна робота форми та змісту також сприяє вирішенню інших людських дилем, таких як обмеження пізнання реальності та прихованих у підсвідомому почуттів та емоцій, а також їхнє прийняття. Розглянуто питання того, як чинити з етичним почуттям справедливості в суспільстві з перехідною демократією, в якому ще не загоїлися рани від війни. Також у автора твору простежено прагнення до гуманного суспільства.